Неовир

Досвід лікування гострокінцевих кондилом

Досвід лікування гострокінцевих кондилом.

Козоріз А.Б., КЗ «Івано-Франківський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер»

 

Папіломовірусна інфекція являється однією із найбільш поширених інфекцій, які передаються статевим шляхом. Проблема її діагностики та лікування привертає увагу лікарів різних спеціальностей : дерматовенерологів, гінекологів, урологів, онкологів, імунологів та ін. Це пояснюється високою контагіозністю і тенденцією до зростання частоти даного захворювання, а також здатністю деяких різновидів вірусу папіломи людини (ВПЛ) ініціювати злоякісні процеси. Останнє здебільшого стосується генітальних проявів папіломавірусної інфекції.

Віруси папілом відносяться до сімейства Papovaviridae, групи Papillomavirus (HPV) і являють собою групу вірусів, які здатні інфікувати базальні клітини шкіри і плоского епітелію.

Папіломавіруси - це одна з найбільш гетерогенних груп вірусів, критерієм диференціації якої є ступінь генетичної спорідненості вірусів за даними молекулярної гібридизації: вона коливається від 10 до 85%. Діаметр вірусних частинок становить 55 нм. Вірус не має зовнішньої оболонки. Капсид вірусу складається з 72 капсомерів . Детальний аналіз молекули ДНК ВПЛ став можливий після розробки методики розщеплення ДНК з використанням ендонуклеаз та аналізу цих фрагментів за допомогою гель - електрофорезу. Більше 20 типів ВПЛ інфікують сечостатеву систему. Найчастіше це відбувається із ВПЛ типу 6, 11. Часто зустрічається ВПЛ типів 16, 18, 31, 33.

Практикуючим спеціалістам необхідно пам’ятати про те, що лише 1-2% інфікованих ВПЛ людей мають видимі неозброєним оком висипання.

Харальд цур Хаузен виявив, що жінки, які страждають на рак шийки матки, в 100% випадків заражені ВПЛ. У жовтні 2008 року Нобелівський комітет присудив йому премію з медицини «За відкриття вірусів папіломи людини, що викликають рак шийки матки».
Залежно від типу, вірус проявляється різними видами новоутворень :

 

Захворювання

Тип вірусу

Бородавки на підошві

1, 2, 4, 63

Вульгарні бородавки

1, 2, 4, 26, 27, 29, 41, 57, 65, 77

Прості бородавки (у працівників м’ясопереробної промисловості)

1, 2, 3, 4, 7, 10, 28

Ішні види бородавок

10, 26, 28

Бородавчата епідермодисплазія

2, 3, 5, 8, 9, 10, 12, 14, 15, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 36, 37, 38, 47, 50

Гострокінцеві кондиломи

6, 11, 30, 42, 43, 44, 45, 51, 54, 55, 70

Легка дисплазія

6, 11, 16, 18, 31, 33, 35, 42, 43, 44, 45, 51, 52

Тяжка дисплазія

6, 11, 16, 18, 31, 33, 35, 42, 43, 44, 45, 51, 52, 56, 58, 66

Хвороба Боуена, еритроплазія Кейра

16, 31, 34

Бовеноїдний папульоз

16, 34, 39, 42, 45, 55

Рак шийки матки

16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51,52, 56, 58, 66

Папіломатоз гортані

6, 11

Вогнищева гіперплазія слизової роту

13, 32

Папіломатоз кон’юктиви

6, 11, 16

Не встановлені

30, 34, 39, 40, 53, 57, 59, 61, 62, 64, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 74

 

Окремі типи ВПЛ індукують доброякісні та злоякісні пухлини.

Також, за ступенем онкологічного ризику виділяють такі типи :

- ВПЛ низького онкогенного ризику: 6 , 11 , 42 , 43 , 44

- ВПЛ середнього онкогенного ризику: 31, 33 , 35 , 51 ,52 , 58

- ВПЛ високого онкогенного ризику: 16 , 18, 36 , 45

Ризик інфікування одним типом ВПЛ не знижує ризику бути інфікованим філогенетично спорідненим типом.

Інкубаційний період коливається від 1 до 12 міс ( в середньому 3 міс).

Для проникнення ВПЛ в епітеліальні клітини необхідний прямий контакт вірусу зі шкірним покривом або слизовими оболонками. Найчастіше інфікування відбувається при травмуванні покривів під час статевого контакту з інфікованою людиною (у якої можуть бути відсутніми клінічні прояви інфекції). Можливість інфікування побутовим шляхом на сьогоднішні день вченими не доведена, однак вона існує під час гоління, епіляції, користуванні предметами, що травмують шкірні покриви та слизові оболонки. Можливе інфікування під час медичних оглядів та маніпуляцій з використанням нестерильного інструментарію. Інфікування новонароджених можливе під час проходження природними родовими шляхами при наявності гострокінцевих кондилом у породіллі.

Після потрапляння в організм людини через пошкоджені шкірні покриви та слизові оболонки, вірус інфікує базальні клітини епітелію, найчастіше зони переходу багатошарового плоского у циліндричний епітелій. Найчастіше ВПЛ знаходять в клітинах слизових оболонок порожнини рота, кон’юнктиви, стравоходу, бронхів, гортані, прямої кишки, шийки матки. Всередині інфікованої клітини ВПЛ може існувати у двох формах: епісомальній (не вбудований в геном клітини) та інтегрованій (вбудований в геном, що вважається злоякісною формою паразитування). Результатом вторгнення ВПЛ в клітину є порушення клітинного циклу, безконтрольна проліферація  клітини. Після первинного інфікування в чутливих клітин відбувається неповний цикл репродукції вірусу, кількість вірусного геному в клітині зростає,  внаслідок чого порушується нормальний процес диференціювання епітеліальної клітини. Порушується структура епітеліального шару, з'являються епітеліальні вирости. Наслідком інфікування клітини є утворення доброякісних або злоякісних новоутворень тканини(неоплазія), а ступінь злоякісності залежить від генів ВПЛ та мутацій власних генів клітини. Розвиток, характер та швидкість прогресування неопластичного процесу також значною мірою залежить від  стану імунітету інфікованої людини.

Клінічні прояви ураження ВПЛ геніталій дуже варіабельні. Можливість їх спонтанної регресії і рецидивування ускладнює діагностику . Тривалий час вони були малозрозумілі для клініцистів. В даний час умовно виділяють екзофітні і ендофітні форми кондилом , які можуть поєднуватися між собою або бути одиничним проявом інфекції і, як правило , бувають обумовлені різними серотипами ВПЛ. Екзофітні форми ураження ВПЛ називають гострокінцевими кондиломами (ГК),  вони вважаються найбільш специфічним проявом ВПЛ. ГК представляють собою фібро-епітеліальні утворення на поверхні шкіри і слизових , з тонкою ніжкою , рідше - широкою основою у вигляді одиночного вузлика або у формі множинних виростів, що нагадують цвітну капусту або півнячі гребені. Їх поверхня покрита багатошаровим плоским епітелієм, нерідко з ороговінням .

Діагностика великих ГК , як правило , утруднень не викликає. ГК невеликих розмірів на вульві , піхві, уретрі і шийці матки нерідко можна побачити тільки за допомогою кольпоскопа, або уретроскопа . Найбільш вразливою для ВПЛ є зона трансформації ( ЗТ ) , або місце стику багатошарового і циліндричного епітелію.

Генітальні кондиломи локалізуються в основному в місцях можливої мацерації: малі статеві губи , піхва, шийка матки , гирло уретри , область ануса , шкірні покриви.

Складність лікування ВПЛ полягає у тому, що відбуваються часті рецидиви ГК після проведеної терапії.

 

За останні два роки було проліковано 27 пацієнтів із ГК. У 23 осіб була поєднана інфекція  вірусу папіломи людини із  хламідійною, уреоплазмовою, або трихомонадною інфекціями, кандидозом. Обстеження проводилося методом ПЛР діагностики.

З метою патогенетичної дії проти ВПЛ призначався препарат «Аллокін – альфа» по 1 мг підшкірно через день № 3 ін’єкцій, після чого призначався розчин «Неовір» по 2,0 в\м через день № 10 ін’єкцій.

Після другої ін’єкції препарату «Аллокін – альфа» проводилась місцева обробка висипань розчином подофілотоксину 2 рази у день протягом 3 днів. А також проводилась специфічна терапія супутніх інфекцій (антибіотикотерапія, гепатопротектори, протигрибкові препарати, лактобактерії).

У всіх пацієнтів спостерігався регрес висипань на 4-8 день лікування. Вони знаходилися на обліку протягом 9 місяців. Елімінація збудника ВПЛ у 19 осіб відбулася протягом 3 міс., у 6 - протягом 6 міс., у 2 – рецидив ГК через 9 міс. після закінчення лікування.

 

Виходячи з даних досліджень , слід вважати, що ізольоване використання хімічних методів деструкції ГК (подофілотоксину) носить паліативний характер. Застосування сучасних імунних препаратів є перспективним напрямком і має передувати хірургічному втручанню , створюючи певний імунний фон , як місцевий , так і загальний.

Застосування комбінації Алокін - альфа і Неовір є сучасною , патогенетично обгрунтованою і ефективною методикою, що дозволяє в ряді випадків обійтися без хірургічного втручання. Слід зауважити, що  вище згадані препарати добре переносяться, не викликають побічних реакцій і сприяють зменшенню кількості рецидивів після проведеного лікування.

Таким чином, за допомогою комбінації імуностимулюючого та деструкційного методів лікування гострокінцевих кондилом, вдається досягнути більш повної ерадикації ВПЛ.

Неовир индуктор выработки эндогенного интерферона,  с  широким диапазоном противовирусной и иммуномодулирующей активности при терапии вирусных, бактериальных и  грибковых  заболеваний.

Для просмотра более подробной информации по препарату, пожалуйста подтвердите, что Вы являетесь медицинским специалистом:

GFMG © 2014г Украина (044) 239-26-41