Неовир

Комплексна терапія у лікуванні хронічної кандидозної інфекції

КОМПЛЕКСНА ТЕРАПІЯ У ЛІКУВАННІ ХРОНІЧНОЇ КАНДИДОЗНОЇ ІНФЕКЦІЇ

 

Вінтонів Оксана Романівна,

асистент кафедри урології

Івано-Франківського Національного медичного університету,

лікар-уролог ТОВ « Медекс плюс»,

м. Іван-Франківськ, вул.. Воєнів Ветеранів, 10, тел.: 034-2-711560

 

Запальні захворювання статевих органів продовжують утримувати «лідерство» серед актуальних проблем урології та андрології  ХХІ століття. За останні десятиріччя, не дивлячись на розширення діагностичних можливостей сучасних лабораторій і високе виявлення бактеріальних та неспецифічних запальних захворювань сечостатевої системи у чоловіків, реальну клінічну значимість набула проблема урогенітального кандидозу (УК). Збудниками УК є дріжджеподібні гриби роду Candida. В якості сапрофітів вони живуть на шкірі і слизових оболонках здорових людей. Описано більше 170 біологічних видів дріжджеподібних грибів, серед яких в переважній більшості випадків (85-90%) збудниками є С. аlbiсans. Причиною хронічного перебігу УК у чоловіків є хронічний запальний процесс слизових сечостатевої системи (уретрит, простатит, везикуліт) і як наслідок цього - кандидоносійство. Статевий шлях передачі при УК практично не має значення, можлива передача схильному чоловіку від жінки (подружній шлях передачі відмічається приблизно в 20% партнерів).

Проблеми раціонального підбору специфічної антимікотичної терапії пов'язані з декількома аспектами:

- резистентністю штамів гриба до препарату і утрудненням визначення чутливості до нього;

- недостатнім проникненням і вибірковим накопиченням препарату в ураженій тканині;

- побічними ефектами і тривалістю курсу терапії;

- високим ризиком рецидивів захворювання і необхідністю тривалого антирецидивного лікування на фоні клінічного одужання;

- зниження рівня імунної системи на фоні тривалого прийому антибактеріальних та антимікотичних препаратів

Згідно з класифікацією Страчунського Л.С. (1994 р.) для лікування УК застосовуються наступні основні антигрибкові засоби:

- препарати полієнового ряду: ністатин, леворин, амфотеріцин В;

- препараті імідазолового ряду: кетоконазол, клотримазол, міконазол, біфоназол, фентиконазол;

- препарати триазолового ряду: флуконазол, ітраконазол;

- інші: гризеофульвін, флуцитзин, нітрофунгін, декамін, препарати йоду та інші.

Однак, дані препарати при тривалому їх використанні призводять до значних побічних ефектів зі сторони шлунково-кишкового тракту, анемії, порушують імунний статус організму в цілому. Тому в схему лікування хронічного УК включено імуностимулюючу терапію, яка посилює загальний захист організму від рецидиву хронічних інфекцій урогенітальної системи у чоловіків і кандидозної інфекції в тому числі.

Під наглядом знаходились 62 чоловіків віком від 22 до 43 років. Пацієнти зверталися за урологічною допомогою до клініки «Медекс» з приводу рецидиву хронічного УК. Клінічний діагноз було підтверджено мікроскопічним і бактеріологічними методами. Чоловіки основної (1) групи (32 чоловік) приймали препарат флюконазол по 100 мг 2 рази на день протягом 5 днів, з місцевою терапією антимікотиками, а також проводилася корекція імунного статусу препаратом Неовір за схемою: 2 мл розчину в/м через день, всього 5 ін’єкцій. Групу порівняння (2) склали 30 пацієнтів, які отримували класичну схему лікування флуконазолом в поєднанні з терапією антимікотиками місцевої дії без імунної корекції.

 

Результати і обговорення

До проведення лікування оцінювався початковий стан і клінічні симптоми захворювання у чоловіків обох груп: свербіж статевих органів турбував 37 (59,6%) пацієнтів, печіння - 45 (72,5%) чоловік, слизисті виділення - 59 (95,1%). Об'єктивні симптоми урогенітальної інфекції визначалися наявністю гіперемії вічка уретри у 41 (66,1%) чоловіків, набряком слизової - у 35 (56,4%), патологічними виділеннями - у 57 (91,3%) хворого. Вже через 2-3 доби після початку лікування пацієнти обох груп помітили зменшення ознак запалення.

В результаті клініко-мікробіологічного спостереження через 6 місяців у 2 групі виявлено 12 випадків (40%) рецидиву урогенітального кандидозу. В той же час в 1 групі, яка отримала імуностимулюючц терапію препаратом Неовір мав місце 1 (3,1%) випадок появи УК.

 

 

І група

(основна)

ІІ група

(контрольна)

n

32

30

схема лікування

-        флюконазол 100мг х 2 р\д, 5 діб

-        місцеві антимікотики

-        Неовір 250 мг в\м, через день, №5

-        флюконазол 100 мг х 2 р\д, 5 діб

-        місцеві антимікотики

 

кількість рецидивів

1 (3,1%)

12 (40%)

 

Висновки.
Застосування препарату Неовір у хворих з рецидивними формами урогенітального кандидозу, дозволяє тривало і надійно усунути ознаки захворювання. Комплексний підхід до даної проблеми дає змогу підвищити ефективність лікування УК, знизити частоту і відсоток рецидивів даного захворювання.





 

 

Неовир индуктор выработки эндогенного интерферона,  с  широким диапазоном противовирусной и иммуномодулирующей активности при терапии вирусных, бактериальных и  грибковых  заболеваний.

Для просмотра более подробной информации по препарату, пожалуйста подтвердите, что Вы являетесь медицинским специалистом:

GFMG © 2014г Украина (044) 239-26-41